Усиновлення: чужих дітей не буває

В даний час спостерігається бум усиновлень серед зірок світової величини. Мадонна, Том Круз і Ніколь Кідман, Анжеліна Джолі та Бред Пітт, Х'ю Джекман, Шерон Стоун - всі вони є прийомними батьками. Однак для простих смертних, які не мають можливості утримувати цілий штат нянь, адвокатів, сімейних психологів, усиновлення - процес дуже непростий.

Юридичний аспект

Усиновлення - лише одна з форм влаштування дітей в сім'ю. І його відмінності від опіки, прийомній сім'ї, патронату і наставництва величезні. З юридичної точки зору усиновлення - це прийняття дитини у вже існуючу сім'ю на правах її члена, має рівні з іншими права та обов'язки, при цьому можуть бути змінені його ім'я і прізвище. Крім того, законом гарантується збереження таємниці усиновлення.

Усиновлювачами не можуть стати особи, які мають недієздатність, підтверджену в судовому порядку; позбавлені батьківських прав, не мають постійного місця проживання, не здатні виконувати батьківські обов'язки за станом здоров'я; не мають постійного доходу; проживають у приміщеннях, не відповідають санітарним нормам і так далі - вимог до усиновителів закон пред'являє чимало.

У свою чергу, далеко не кожна дитина, що перебуває у дитячому будинку, може бути усиновлена. У даному випадку мова йде або про сиріт, або про дітей, чиї біологічні мама і тато позбавлені батьківських прав - причому в другому випадку потрібна згода рідних батьків. Рішення про можливість усиновлення приймає тільки суд після збору кандидатами необхідних документів та надання оформленого в юридичному порядку висновки органів опіки і піклування.

Процедура оформлення всіх паперів - складна, досить тривала і зовсім непроста, особливо якщо живі біологічні батьки малюка. Наприклад, з нерозумінням з їх боку довелося зіткнутися навіть Мадонні, яка усиновила дитину з Малаві, від якого відмовилися батьки. З плином часу батько, колись офіційно підписав відмову від сина, раптом вирішив повернути його на батьківщину.

Незважаючи на всі складнощі, саме усиновлення вважається пріоритетною формою влаштування в сім'ю. Адже тільки в такому випадку у дитини з'являються справжні люблячі батьки, для яких він юридично є рідною, з усіма правами та обов'язками.

Психологічний аспект

Однак не менш складна психологія усиновлення, вміння прийняти малюка як власного, навчитися ставитися до нього як до рідного і витримати нерозуміння і негатив, який досить часто виникає з боку оточення. І при всьому цьому - допомогти адаптуватися, уникнути формування в нього комплексів і невпевненості в собі.

Психологи виділяють кілька основних проблем, що часто виникають у зв'язку з усиновленням:

  • Нерозуміння істинних причин такого рішення. Більшість усиновлювачів - це або безплідні пари, або сім'ї, колись втратили рідну дитину. І в тому і в іншому випадку усиновлення може бути потрібно як певної «замісної терапії» - як компенсація за те, чого сім'я позбавлена. Тому невідповідність поведінки, способу мислення, вчинків малюка бажанням і ідеального образу, створеному мамою і татом, часто може мати дуже сумні наслідки (випадки знущань над «неслухняними» прийомними дітьми - далеко не рідкість).
  • Правда про усиновлення - чи варто її розповідати? Психологи впевнені, що варто. Життя не розпочалася в момент усиновлення, і кожна людина має право на свою історію, навіть якщо розголошувати її батьки дуже не хочуть. Крім того, відомо безліч випадків, коли «доброзичливець» в особі сусідки чи подруги може «відкрити очі» - у такому випадку малюк відчує себе не тільки кинутим, але ще й ошуканим. Головне - зробити це м'яко і дуже тактовно, не в нападі гніву («і навіщо тільки ми тебе усиновили»), а з любов'ю і делікатністю.
  • Неприязнь з боку дитини - ситуація, яка трапляється нерідко, особливо в перехідному віці. Фантазії сина чи дочки у зв'язку з цим можуть бути різними - що його купили, відняли і так далі. Крім того, на прийомних батьків переноситься гнів і образа на рідних маму й тата, які кинули малюка колись. Ще одна причина - невпевненість в собі і в прийомних батьків, перевірка їх любові на міцність.

Складнощів в усиновленні чимало. Тому так важливо кілька разів обдумати власне рішення, зважити всі плюси і мінуси, переконатися, що сім'я в змозі впоратися з проблемами, які неминуче виникнуть. Тому що бути кинутим двічі - це удар, з яким дитяча психіка навряд чи зможе впоратися.

Дарина Цвєткова

Останні записи